Словник синонімів української мови. 2014.
бовкати — аю, аєш, недок., розм. 1) неперех. Дзвонити (про великий дзвін). 2) перех., що і без додатка, перен. Говорити, не обдумавши, навмання; говорити те, чого не слід … Український тлумачний словник
бовкати — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
бовкання — я, с. Дія за знач. бовкати … Український тлумачний словник
бовкнути — ну, неш, док., розм. 1) Однокр. до бовкати. 2) З шумом упасти, зануритися у воду … Український тлумачний словник
вибовкувати — ую, уєш, недок., ви/бовкати, аю, аєш, док., перех., розм. Розказувати те, чого говорити не варто, що слід зберігати як таємницю; прохоплюватися словом. || Висловлювати що небудь … Український тлумачний словник
забовкати — аю, аєш, док., розм. Почати бовкати (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
тявкати — ає, недок. 1) Те саме, що дзявкати. 2) зневажл. Щось недоречно бовкати … Український тлумачний словник
дзвонити — 1) (видавати звуки, ударяючи у дзвін, калатаючи дзвінком тощо; видавати дзвін); бовкати, бовкнути, бевкати, бевкнути, бемкати, бемкнути, бамкати, бамкнути, бомкати, бомкнути; дзеленькати, дзеленькнути, теленькати, теленькнути, тенькати, тенькнути … Словник синонімів української мови
вибовкати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
забовкати — бовкам, каш, Сб. Почати бовкати; почати глухо дзвонити … Словник лемківскої говірки
